Це найтихіша й найглибша моя робота. Один на один, без поспіху — лише ви, я і звук. Колись мені самій треба було багато фізичного контакту, щоб дістатися до глибини. Згодом я зрозуміла, що звуку достатньо: вібрація чаш проникає туди, куди слова не дотягуються, і тіло саме починає відпускати.
Тут не треба нічого робити чи розуміти. Ви лягаєте, я веду звук тибетських чаш, — і поступово стишується розум, розслабляється тіло. Процеси відбуваються не в голові, а трохи вище. Хтось виходить із сесії з відчуттям глибокого спокою, хтось — із кращим сном, ясністю чи несподіваним творчим імпульсом. А хтось просто кладе напругу, яку носив роками.
Я налаштовую сесію під ваш стан і запит — тому кожна виходить своя.
